Дякую!
Скоро зв'яжемося з вами
7 May 2023
Ольга Журавель
Андрій Доманський – український адвокат, журналіст та громадсько-політичний діяч. Здійснював захист у таких резонансних судових процесах, як справа Миколи Коханівського щодо погрому банків, суд над Станіславом Красновим за участь в Революції Гідності, справи Кирила Вишинського та Василя Муравицького щодо державної зради тощо. Сьогодні адвокат обвинувачених патріотів паралельно захищає в судах російських військових, командирів, обвинувачених у віддаванні злочинних наказів, а також тих, кому інкримінують колабораційну діяльність та державну зраду. І це при тому, що навесні 2022 року сам Доманський пережив окупацію в місті Ворзель. Журналісти Zlochyn.dp.ua. поспілкувалися зАндрієм Доманським, розпитали про особливості розвитку української адвокатури та про життя в окупованому місті.
«ОКУПАНТИ НАМАГАЛИСЯ ЗНИЩИТИ НАШ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД»
З 24 лютого до 5 квітня адвокат Андрій Доманський перебував в окупованому Ворзелі під Києвом. Просто біля воріт його помешкання стояли ворожі танки.
“В перші дні окупації ми разом з Доманським возили харчі до місцевого дитячого будинку. Загалом нам було спокійніше, тому що всі ми дослухалися до Андрія як до адвоката, юриста, - розповідає Михайло Неймет, сусід Доманського. - Ми знаходили зв'язок, вилізали на горище, дізнавалися у його знайомих журналістів та правозахисників, яка зараз реальна ситуація в Україні”.
Бабуся, що пережила Голодомор, свого часу навчила родину Доманських тримати вдома запаси харчів. Тож Андрій з родиною, матір'ю та дядьком, з метою безпеки намагався зайвий раз не виходити зі свого будинку, бо знав: деякі сусіди, що ходили в центр села по харчі, зникали безслідно. Однак військові рф невдовзі самі навідалися до адвоката додому.
“Прийшли до мене, сказали чекати на їхнє командування, потім вже зайшли з командиром п'ятеро людей. Бо, як виявилось пізніше, мої сусіди сказали, що в мене в будинку переховуються “нацики”, тож окупанти їх шукали. Неприємне відчуття, коли на тебе наставляють зброю, адже за твоєю спиню твої близькі. На щастя, російський офіцер спершу пересвідчився, що я не маю підвалу в будинку і нікого не приховую".
Доманський припускає, що потім ті ж сусіди, що натравили на нього окупантів, подали заяву до СБУ з питанням, чому ж він у підсумку залишився живим.
"Якщо б окупанти читали українську Вікіпедію, мене б в живих вже не було. Адже , хоча “нациків” в своєму будинку я не приховував, я неодноразово захищав у судах інтереси українських патріотів. Мова йде , зокрема, про справи майданівців. До того ж, серед моїх клієнтів Богдан Тицький, “ОУНівець” Микола Коханівський та інші особи, які в рф визнані терористами”.
Фото надано Андрієм Доманським
Цікаво, що українського адвоката врятувало від смерті те, що він був... захисником І. В. Сталіна. Це настільки вразило окупантів, що вони не чіпали Андрія Доманського та його родину.
“Мова йде про кримінальне провадження щодо геноциду кримсько-татарського народу з приводу примусового переселення з Криму в травні 1944 року. Ця справа ще триває. Вона була внесена до ЄРДР у 2017 році. У 2020 році я був залучений для виконання завдань кримінального процесу та захисту інтересів підозрюваних. Мій клієнт - І. В. Сталін. Оскільки Україна правова держава, у нас навіть підозрюваним у скоєнні особливо тяжкого злочину, навіть in absentia або померлим, надається правнича допомога”.
За словами адвоката Доманського, вказане провадження поки перебуває на стадії досудового розслідування. Більше того, наразі справу призупинено у зв'язку із з’ясуванням обставин, збиранням відповідних довідок. Позивачі у справі відсутні. Підозрювані в скоєнні злочину за статтею “Геноцид” - це Сталін, Берія, всі члени Державного Комітету Оборони (ДКО) у 1944 році, в тому числі відповідні керманичі в тих радянських республіках, куди були депортовані кримські татари.
Російські військові не лише полювали на “нациків”, а й знищували будь-які натяки на культурнуспадщину та генетичну пам'ять українського народу:
“Чого я пробачити не можу — це родинні фотоальбоми. Окупанти знищили світлини, які я не встиг відцифрувати і відкладав на потім. Там моя бабуся в зі своїми колежанками у вишиванках та віночках. Хіба це не те ж саме, що робила радянська влада? Знищення пам'яті, генетичного коду, - зазначає Доманський. - Одного разу, коли окупанти дозволили нам набрати воду з колодязя і приготувати їжу, я порався біля мангалу і через паркан до мене звернувся солдат, здивований рівнем життя у Ворзелі. Він не вірив, що в будинках, які вони побачили, жили звичайні українці. Я зрозумів одне: в російських окупантів дуже велика заздрість. “Хто вам дозволив так жити?” — читалося в їхніх очах.
Як людина, що все життя опікується тваринами, Андрій Доманський був глибоко вражений поводженням окупантів з котами та собаками. Російські військові їх просто їли, тож злякані чотирилапі шукали порятунку у будинках мешканців Ворзеля.
“Особисто в мене переховувалися 10 собак і 7 котів. Ротвейлер, дог та три коти їли з одної миски і виносили Їжу тваринам, які боялися зайти на подвір'я. Нам варто багато в чому повчитися у тварин і не паплюжити принципи та чесноти, за які гинуть наші хлопці на передовій”.
Фото надано Андрієм Доманським
ПРОЦЕСИ IN ABSENTIA
Вже в середині квітня 2022 року Андрій Доманський повернувся до юридичної практики. У цариніадвокатури саме не вистачало фахівців, а потреба в правничій допомозі щодо справ, пов'язаних ізпорушенням правил війни, була дуже великою. Відтоді Доманський регулярно представляє в судахінтереси ai absentia осіб, що перебувають у міжнародному розшуку і відносно яких, відповідно,здійснюється судове й досудове спеціальне розслідування.
Переважна більшість справ стосується порушення правил війни, мародерства, згвалтувань та вбивства цивільних у Київській області. На сьогодні на рахунку Доманського близько півсотні “російських” справ. Він захищає in absentia не лише військових, а й сенаторів рф і навіть голову Конституційного Суду Російської Федерації Валерія Зорькіна.
Варто зазначити, що адвокати, які здійснюють захист воєнних злочинців, досі стикаються з проблемами сприйняття в українському суспільстві.
“Наявна негативна думка щодо адвокатів, які захищають в судах ворога. Чому? Бо основнапроблема полягає в тому, що захисника часто ототожнююють з клієнтом, - пояснює Віктор Овсянніков, колишній адвокат, а нині військовий ТрО. - Я знаю Андрія десять років — це принципова людина. Він за верховенство права і йому не важливо, кого захищати”.
Адвокат Доманський акцентує увагу на тому, що Україна як правова держава гарантує надання правничої допомоги будь-якій особі. І це неабияк дивує навіть самих підзахисних: “У мене були приклади, коли мені телефонували деякі мої клієнти і питали, чи я дійсно є їхнім захисником. Частина українського суспільства також, на жаль, не розуміє, що адвокат — той самий лікар, який повинен надавати правничу допомогу будь-якій особі. Жодний із злочинів не буде безкарним і кожному підозрюваному буде надаватися правнича допомога - це принципи правової держави. Згадаємо, що навіть на Нюрнберзькому процесі були адвокати".
Фото надано Андрієм Доманським
Адвокат Доманський наголошує: здійснення захисту осіб, що вчинили злочини під час війни - досвід демократичних країн, який ми наразі запозичуємо. В майбутньому багато цих питань буде передано і до Міжнародного кримінального суду, що дасть змогу в подальшому компенсувати збитки, завдані Україні російською федерацією:
“Я скажу словами класика “чужому навчайтесь і свого не цурайтесь”. Адвокатура є підтвердженням того, що в Україні працюють закони. Сильна адвокатура — це сильна держава. А від того, як ми будемо себе позиціонувати, ми або будемо нацією для якої мають значення європейські цінності, або ні. Потрібно, щоб пріоритетним у нас було бажання не шукати зрадників, а в першу чергу отримати перемогу”.
Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net - Fondation Hirondelle.