25 Oct 2023

ЯК НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ОСКАРЖУЮТЬ ВИРОКИ КОЛАБОРАНТІВ

У березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення рф на територію України, законотворці доповнили Кримінальний кодекс статтею 111-1 “Колабораційна діяльність”. З липня 2023го в судовому реєстрі з'явилися перші оскаржені в апеляції вироки дніпропетровських судів. Згідно Єдиного реєстру, таких вироків шість. Про те, які саме рішення виносять в апеляції - в матеріалі Zlochyn.dp.ua.

ЗМІНА ПОКАРАННЯ НА УМОВНЕ

4 вересня 2023 року рішенням Дніпровського апеляційного суду мешканцю Лиману, якого районний суд Дніпра засудив за колабораціонізм, змінили покарання на умовне.Обвинувачений у колабораційній діяльності за Ч. 4 ст. 111-1 ККУ Дмитро Герасименко три місяці займав в окупованому Лимані псевдопосаду очільника «Краснолиманського району електричних мереж» (РЕМ) державного унітарного підприємства «міністерства вугілля і енергетики днр». 1 травня 2023 року Індустріальний районний суд визнав Герасименка винним у колабораційній діяльності, тобто, в провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, та засудив його до трьох років позбавлення волі “без права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю, пов'язаною з обслуговуванням, експлуатацією електричних мереж на строк 10 років” з конфіскацією майна.
Захисник обвинуваченого попросив скасувати вирок суду з підстав невідповідності висновків, викладених у його тексті, фактичним обставинам кримінального провадження. В залі судового засідання він зазначив, що хоча Герасименко й визнав, що вів господарську діяльність з представниками РЕМу днр, він в той же час не визнавав, що нібито цілеспрямовано підключав до живлення адміністративні об'єкти окупаційної влади - комендатуру, міськвиконком, поліцію. Також захисник зазначив: стороною обвинувачення не було доведено, що Герасименко працював відповідно до своїх функціональних обов'язків та вів фінансову діяльність.  
Суд задовольнив апеляційну скаргу захисника частково. Вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання було змінено. Відповідно, суд постановив вважати Герасименка засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 10 років. Цього разу без конфіскації майна.
Також суд постановив на підставі ст. 75 ККУ звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий термін 2 роки, протягом якого Герасименко має періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
Рішенням суду Дмитра Герасименка негайно звільнили з-під варти.

ОСВІТЯНИ

Окремо варто розглянути апеляції на справи осіб, яких суди першої інстанції засудили за ч. 3 ст.111-1 КК України - “Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації “. 
У квітні 2023 року Новомосковський міськрайонний суд визнав винним так званого “директора Савинської загальноосвітньої школи №1” в окупації та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах влади та органах місцевого самоврядування строком на десять років.
В середині серпня минулого року Володимир Моісеєнко добровільно, за пропозицією окупантів, обійняв посаду директора школи №1 в Савинцях (Ізюмський район), де запровадив російський навчальний план російською мовою та змушував працівників школи працювати за стандартами освіти рф. Моісеєнко, йдеться у вироку суду, надавав вказівки персоналу зафарбувати синьо-жовті кольори на стінах класів та знищити всі куточки з українською символікою у школі. В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину. Зазначив, що готовий нести передбачену законом відповідальність за вчинене. За його словами, після окупації він втратив роботу, тож був вимушений заробляти на життя собі, а також 28 котам та собакам, яких він утримував самостійно. 
13 вересня 2023 року Дніпровський апеляційний суд розглянув скаргу прокурора, згідно якої суд першої інстанції призначив Моісеєнку некоректне покарання, оскільки взагалі не зазначив посади у сфері освіти. Обвинувач просив скасувати вирок Новомосковського суду та ухвалити новий — з покаранням у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти строком на 10 років. Апеляційну скаргу прокурора суд задовольнив. Щодо подальшої долі Моісеєнка, то в жовтні надійшла нова скарга — на цей раз до касаційного кримінального суду. Відкрито касаційне провадження.
Наступна справа. В касаційну інстанцію звернулися й захисники іншої особи, діяльність якої пов'язана з освітою. Щоправда, цю скаргу залишили без руху, встановивши скаржнику строк для усунення її недоліків. 27 січня Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав винною у колабораціонізмі депутатку Куп'янської міської ради Світлану Пасічник та призначив їй покарання — три місяці арешту з позбавленням права обіймати керівні посади у закладах освіти строком на десять років. Винною Світлану Пасічник визнали за ч. 3 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. До повномасштабного вторгнення жінка обіймала посаду керівника різних освітніх закладів, неодноразово очолювала відділи освіти, культури, молоді та спорту в органах місцевого самоврядування Куп'янського району. У 2020 році вона стала депутаткою Куп'янської міськради. 
Під час окупації Пасічник обійняла посаду директорки так званого "Купянского регионального центра профессионального образования". Окупанти створили його на базі захопленого українського державного закладу освіти. Там депутатка запровадила російську освітню програму. Вона дала вказівку видавати учням російські підручники та закликала вчителів переходити на бік окупантів.  
В апеляційній скарзі на рішення Новомосковського суду прокурор наголошував, що основне покарання за видом та розміром не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченої. Мовляв, вона вчинила злочин проти основ національної безпеки України шляхом здійснення впливу на нестійку свідомість учнів в закладах освіту, що спричинило негативні наслідки для повноцінного освітнього процесу в Україні. Також прокурор зазначив, що при призначенні додаткового покарання в резолютивній частині вироку зазначалося про застосування невиправдано вузьких обмежень, які не позбавляють обвинувачену права займати посади в органах державної влади, управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти.  
Посилаючись на фактичні обставини скоєння злочину, а саме відсутність тяжких наслідків від дій обвинуваченої, невелику тривалість перебування її на посаді керівника навчального закладу - з липня по вересень 2022 року, до звільнення міста від окупації - колегія суддів ухвалила новий вирок, яким призначила обвинуваченій додаткове покарання за ч. 3 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування у сфері освіти, строком на десять років. В іншій частині вирок суду залишили без змін.

ІНШІ ВИРОКИ

14 вересня 2023 року Дніпровський апеляційний суд розглянув скаргу прокурора Куп`янської окружної прокуратури на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від квітня 2023 року. Обвинувачена за ч. 2 ст. 111-1 КК України – мешканка міста Куп`янськ. За матеріалами вироку, жінка погодилася на співпрацю з окупантами і зайняла посаду в.о. головного спеціаліста відділу охорони здоров'я окупаційної адміністрації. На цій посаді вона, згідно тексту рішення суду, формувала списки мешканців міста та району, які потребували лікування на території рф, розподіляла серед населення гуманітарні ліки, відпрацьовувала звернення громадян. Суд першої інстанції призначив жінці покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 років, без конфіскації майна. Після розгляду апеляційної скарги покарання набрало наступного вигляду: “позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та державного управління місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, у сфері охорони здоров`я строком на 10 років без конфіскації майна”. 
10 липня 2023 року апеляція на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від квітня того ж року щодо обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, змінила мешканцю міста Ізюм покарання з 15 років позбавлення права займати будь-які посади в юридичних особах приватного права з конфіскацією майна на покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком на 15 років з конфіскацією майна. 
6 липня 2023 року в Дніпровському апеляційному суді розглянули скаргу прокурора Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, поданою на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від квітня 2023 року, згідно з яким за ч.2 ст.111-1 КК України, особу, яка під час окупації добровільно зайняла посаду пожежного рятувальника Лисичанського державного пожежно-рятувального загону МНС так званої “лнр”, позбавили права протягом 14 років займати певні посади без конфіскації майна. Апеляційний суд ухвалив новий вирок, згідно якого майно в засудженого, за виключенням житла, конфіскують.

Таким чином, згідно матеріалів Єдиного реєстру судових рішень, з початку повномасштабного вторгнення Дніпровський апеляційний суд лише в одному випадку змінив реальне покарання засудженого за колабораціонізм на умовне, а ще в п'яти випадках змінив додаткове покарання - в одному вироку додав пункт про конфіскацію майна, а ще в чотирьох – розширив перелік посад, які засуджені не мають права займати протягом встановленого судом терміну. В основній частині ці п'ять вироків Дніпровський апеляційний суд залишив без змін.

Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net - Fondation Hirondelle.