30 Jan 2024

ПІД ДУЛОМ АВТОМАТА НЕ МАВ ВИБОРУ: ПАВЛОГРАДСЬКИЙ СУД ДОПИТАВ ОБВИНУВАЧЕНОГО У СПІВПРАЦІ З ОКУПАНТАМИ

Журналісти Zlochyn.dp.ua побували в Павлоградському міськрайонному суді на допиті обвинуваченого К., мешканця селища Новолюбівка Сватівського району на Луганщині. Чоловіка судять за статтею «Колабораційна діяльність» (Ч. 7 ст. 111-1 ККУ). За версією слідства, К. активно допомагав військовим рф під час окупації. Подробиці допиту – в матеріалі Zlochyn.dp.ua.

19 січня Павлоградський міськрайонний суд продовжив розгляд кримінального провадженнявідносно мешканця Сватівського району, який обвинувачується у співпраці з державою-агресором.За версією обвинувачення, К. добровільно заселив у власний будинок окупантів,допомагав армії рф завантажувати боєприпаси для ведення бойових дій проти ЗСУ,ремонтував легкові автомобілі, військову техніку типу БТР, яку використовувалиокупаційні війська, а також перевозив військових рф по території Луганської та Донецькоїобластей на власному автомобілі з позначкою “Z”. 
На початку допиту присутній у судовому засіданні К., чоловік середнього віку, зросту і статури, розповів, що в березні 2022 року, в перші дні окупації Новолюбівки (населений пункт був окупований з 5 березня 2022 року), до його двору підійшов солдат рф з червоною пов’язкою та автоматом і спитав, чи на ходу автівка, яка стояла на подвір’ї будинку К.
«Солдат сказав: «якщо заведеться — будемо балакати по-другому» . Він зняв з запобіжника автомат. Машина завелася. Військовий сів в машину, вигнав її за двір. Прийшли ще двоє солдатів, сказали мені сідати в машину ззаду. Поїхали край села. Сказали, що поки не будуть забирати. На другий чи третій день вони прийшли знову».
К. розповів, що з тих пір російські військові періодично використовували автівку, яку він полагодив. А через кілька днів заселилися у його хаті.

«Якось під вечір зайшли чоловік 20 у двір з автоматами. Кажуть, що їм треба поселитись. Кажуть, хочеш не хочеш — треба. В мене поселилися 14 чоловік. На другий день прийшов сусід, сказав, що до нього поселилися 19 чоловік. Солдати, які жили в мене, почали в мене красти, мародьорствувати. Вкрали колекційну горілку, біжутерію моєї матері, інструменти Я спитав: хіба вам не соромно? Он автомати,не боїтесь, що я вас застрелю? Вони промовчали. На початку квітня вони поїхали, з тих пір я став жити сам».
Обвинувачений розповів, що окупанти поставили на виїзді з села блокпост і нікого не випускали. Але К. вже в березні 2022 року почав виїжджати за межі Новолюбівки –інколи возив солдатів рф за їхнім наказом. Їздив і сам з причепом -привозив людям хліб та газ, по кілька балонів одночасно. У судовому засіданні К. зазначив, що ще під час окупації дізнався, як дехто із знайомих пускає чутки, ніби К. вивозив награбоване «по слухам, вивозив телевізори, вплоть до постільної білизни, а також техніку виганяв». Цю інформацію К., за його словами, вважає наклепом.
Присутній у судовому засіданні прокурор поставив обвинуваченому питання.

Прокурор: Чи дійсно у військових рф не було на чому їздити?
Обвинувачений: Їх привезли 200 чоловік. Машин на той час ні в кого з них не було.
Прокурор: Для чого ви відремонтували машину після того, як її вам зламали військові рф?
Обвинувачений: Про всяк випадок, щоб можна було втекти.
Прокурор: Так Вас же не випускали.
Обвинувачений: То перший час. А далі можна було їздити в Невське (сусіднє село, за 2 кілометри). Там і родичі були, і друзі. Я їздив у Сватове за 50 кілометрів. Я людям напої возив, замовляли печиво, хліб, какао.
Прокурор: Ви жили разом з військовими. Чи вони Вас схиляли до співпраці?
Обвинувачений: Ні.

Прокурор: На Вашій машині була “зетка”?
Обвинувачений: Так, я її сам наніс. Один з російських військових мені сказав намалювати “зетку” і возити їх, коли їм знадобиться. В той же день я чорною фарбою наніс “зетку”. Якось (приблизно через десять днів) на посту в Сватовому мені сказали стерти, я стер позначку бензином.
Прокурор: Ви допомагали віськовим рф перевозити боєприпаси?
Обвинувачений: Ні.
Прокурор: Вас бачили односельці, коли ви витягали танк.
Обвинувачений: Я не витягував танк. Я навіть в тракторі не сидів і того танка не бачив.
Прокурор: Кажуть, що у вас було багато грошей. Звідки вони взялись?
Обвинувачений: У мене якось було близько 3 тисяч гривень.

Прокурор: У Вас була якась перепустка з печаткою т. зв. «лнр»?
Обвинувачений: Не було.
Прокурор: А чому тоді свідки так кажуть?
Обвинувачений: Та багато чого кажуть.
В судовому засіданні свої питання обвинуваченому поставив і захисник.
Захисник: Чи заробляли Ви гроші на привезеному односельцям газі?
Обвинувачений: Я брав тільки за дорогу. Може, на каву колись залишалось. Продукти харчування людям купував за списком, решту привозив назад.
Захисник: Чи була можливість відмовитись возити військових рф на машині та впускати в своє житло?
Обвинувачений: В мене вибору не було. 20 чоловік з автоматами.
Захисник: Свідки говорили, що Ви надавали солдатам рф велику допомогу. Зараз Ви кажете, що Вас обмовили. Чому ви це не говорили на етапі допиту свідків?
Обвинувачений: Я не знав, коли це треба було говорити. Я з села, я неосвічений і не знаю, коли ставити питання. Я заморився відповідати. В мене контузія і болить голова щоранку.
Поставив питання обвинуваченому К. і суддя.

Суддя: Чому вас оговорюють свідки?
Обвинувачений: Та мені самому цікаво. Вони ж правди мені не скажуть.
В судовому засіданні К. попросив слова і хотів поставити свої питання. Однак суддя зазначив, що на даному етапі процесу обвинувачений не має можливості ставити запитання.
Прокурор заявив клопотання про подовження строку тримання обвинуваченого під вартою з огляду на можливий виїзд останнього за межі області. Захисник просив суд відмовити прокурору та обрати К. інший запобіжний захід. Думка обвинуваченого щодо клопотання прокурора була наступною: «Буду заперечувати чи ні – ви все-одно зробити по-своєму».
Суд оголосив ухвалу – подовжити К. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Прокурор попросив суд надати йому час для підготовки до дебатів. Зі свого боку захисник обвинуваченого також попросив час для підготовки клопотання про одночасний допит свідків, оскільки, на його думку, виникли протиріччя між показами обвинуваченого та свідків, допитаних судом.

Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net - Fondation Hirondelle.