16 Jan 2024

НАЩО РОСІЇ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА?

Згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року, злочини проти культурної спадщини — це дії, спрямовані на знищення або пошкодження культурних цінностей, що мають культурну або історичну цінність. Більше того, знищення культурної спадщини може вважатися воєнним злочином. Але росія під час Великої війни не дотримується жодних правил .Подробиці – в матеріалі Zlochyn.dp.ua.

За даними Офісу Генпрокурора, з початку повномасштабного вторгнення правоохоронними органами зафіксовано пошкодження внаслідок російських понад 1553 культурних пам'яток.Пошкодження зазнали в тому числі обєкти ЮНЕСКО, які перебувають під захистом. Зокрема, історичний центр Одеси, об'єкти, які зрозташовані у Львові, музей Сковороди на Харківщині.На думку начальника управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офіса Генпрокурора Тараса Семків, мета росії— знищення української культури як складової нашої ідентичності:  «Росіяни в принципі не визнають існування української державності та культури і намагаються знищити ознаки нашої ідентичності, культуру, історію, роблять це різними шляхами- інформаційно і фізично, знищуючи пам’ятки. Нам дуже важливо, щоб ця категорія злочинів не залишилась непоміченою».
Окрім безпосередньо нападів ворог займається також розкраданням нашої культурної спадщини на окупованих територіях, - повідомляє Генеральна прокуратура у відповіді на наш журналістський запит. Зокрема йдеться про розграбування музеїв. Окупанти не лише викрадають культурні артефакти з українських колекцій, а ще й поповнюють українськими культурними об'єктами загальноросійський каталог музейних експонатів. Задля цього в рф вже створена нормативна база, щоб надати вигляд законності привласню культурних об’єктів, - розповідає Тарас Семків, начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора.
Приклад масштабного розграбування культурного обєкту окупантами -розкрадання колекцій Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка восени 2022 року, під час окупації Херсону.В експозиції музею до розграбування російськими окупантами були представлені твори від 17 ст до нашого часу не лише українських, а й всесвітньо відомих митців. Більше 150 робіт Олексія Шовкуненка, твори Миколи Пимоненка, Глущенка, Айвазовського, Лансере, Яблонської тощо, а також колекційні ікони, алтарні варата з Катерининського собору.За свідченнями місцевих мешканців, цей музей до окупації Херсона називали “Українським Лувром”.
  За інформацією директорки Аліни Доценко, котра очолює музей з 1988 року, на січень 2022 року колекції музея нараховували 14140 мистецький об'єкт. А восени 2022 року окупантами було викрадено 10 785 одиниць. Директорка також розповіла нам, що після на Херсону російські військові й колаборанти півроку не могли знайти картини, що через ремонтні роботи, не завершені на момент окупації, перебували у фондосховищі.хоча шукали їх регулярно.Але, за словами Аліни Доценко, серед працівників музею виявилось четверо таких, що вітали “руский мир”. Зрештою «…в липні 2022 року до музею прийшли озброєні о в масках,вони назвалися фсб та поліцією й привели з собою новопризначену директорку на прізвище Десятова. З тих пір музей почав жити за російськими правилами» - каже пані Доценко. Втім троє співробітників, довірених осіб Аліни Доценко,- говорить директорка, за домовленістю залишилися в штаті, вони все чули і все бачили, що й дозволило їм після деокупації виступити головними свідками у кримінальних провадженнях.
У листопаді 2022 року картини з музею вивезли. Евакуацію картин окупанти закінчили рівно за тиждень до11 листопада – дати звільнення Херсону. Вивозили, за свідченнями праціників музею, фурами у супроводі озброєних людей. Картини повезли до Сімферопольського краєзнавчого музею Тавриди.
Свої дії Андрій Мальгін,директор кримського музею, до якого вивезли колекції з Херсону, в інтерв’ю російським ЗМІ прокоментував так:
«Керуючись конвенцією про захист культурних цінностей під час воєнних конфліктів, керуючись міжнародним правом та вітчизняним, ми надали таку допомогу.... концертну залу перетворили на тимчасове сховище».
Зі свого боку так званий «Міністр культури окупаційної адміністрації Херсонської області»Олександр Кузьменко сказав в інтерв’ю тим самим ЗМІ наступне:
«Ніхто не застрахований від прильотів. Тому ми зберегли експонати. І коли буде звільнено Херсон — повернемо назад».«Коли рашисти почали фільмувати, як вони приймають крлекції, ми бачили на відео свої колекції. Але там ані Шовкуненка, ані Пимоненка, ні Айвазовського, ні Крамського» - розповідає Аліна Доценко.
 А що ж з розсідуванням злочинів проти культурної спадщини?
Офіс Генпрокурора почав займатися кейсом Херсонського художнього музею з травня 2023 року. ЗТ На сьогодні покурорами Офісу здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом розграбування Херсонського Художнього музею. За цей час повідомлено про підозру чотирьом особам. Відносно двох осіб вже винесено обвинувальні вироки, відносно однієї здійснюється судовий розгляд, стосовно ще однієї особи триває досудове розслідування.
«Мова про тих осіб, хто залишився на окупованій території і розпочав співпрацю з окупаційною владою і сприяв таким чином розкраданню наших культупних цінностей» - розповідає начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офіса Генпрокурора Тарас Семків Так, у квітні2025 року Херсонським міським судом. було заочно засудждено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна колишню керівницю музею Наталю Десятову.Саме Десятова керувала так званою евакуацією цінностей з музею. Її засудили за ч. 6 ст.1111 ККУ “Колабораційна діяльність» за інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором.Місце перебування засудженої in absentia на момент винесення рішення встановити не вдалось.
Свідками у суді виступили працівники музею на чолі з директоркою А. Доценко (всього троє допитаних). Зокрема, свідкиня Г. Скрипка доповіла суду, що бачила, як обвинувачена Десятова керувала вивезенням колекцій з Херсонського обласного художнього музею.Захисник обвинуваченій був призачений Київським Регіональним центром безоплатної вторинної правової допомоги. Апеляційна скарга на рішення Херсонського міського суду не подавалася.
У вересні 2025 року Херсонський міський суд оголосив заочний вирок окупаційному міністру культури Херсонщини АртемуЛогойському (Ч. 5 ст. 111- «Добровільне заняття громадянином України посади,пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або дміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади на тимчасово окупованих територіях».- Його засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На жаль, на сьогодні жодний з викрадених у Херсонському художньому музеї об'єктів поки-що не повернули. Але робота з повернення триває. Сьогодні Генпрокуратура намагається привернути до воєнних злочинів проти культурної спадщини увагу міжнародної спільноти та застосувати міджнародні пошукові інструменти:
 «Є підстави вважати, що частина експонатів на цей час перебуває на території півострова Крим. Але ми не знаємо про стан об'єктів, кількість, умови їхнього зберігання. Очевидно, що діалогу не буде. Але ми будемо намагатись надати наявну у нас інформацію для того, щоб під час переговорів з данного приводу дипломатичним шляхом поверталися цінності, бо людей не можна позбавляти культурних цінностей, це міжнародний злочин, , - зазначає началтник другого управління Департаменту протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Тарас Семків. - Для того щоб знайти і повернути ми співпрацюємо з компетентними органами інших держав, з мережею Інтерпол для здійснення їх розшуку каналами Інтерполу, оскільки ми розуміємо, що ці культурні цінності можуть з'являтися на різних чорних ринках Європи , США». Керівництво Херсонського художнього музею на сто відсотків залучено у пошукові процеси. Музей зберіг картотеку – паспорт на кожний культурний об’єкт.Це неабияк сприяє пошуковим діям та зробило можливою власне співпрацю з Інтерполом.
Попри розграбування, музей ім. Шовкуненка продовжує існувати як осередок культури — досі проводяться виставки, колекції поповнюються за рахунок подарунків від колекціонерів, вітчизняних та закордонних.. Втім, вцілілі й нові картини пероебувають нині не в стінах музею,бо це було б небезпечно для культурних артефактів через ворожі обстріли Херсону.
 Ситуація зі злочинами проти нашої культурної спадщини, які чинить ворог, не нова. А твердження про те, щопівнічні сусіди протягом всієї історії викрадали та присвоювали собі українські культурні цінності має під собою реальне підгрунтя і сягає часів Київської Русі – стверджує мистецтвознавиця Ната Кушнірук. «Вся їхня історія базується на крадіжках і присвоєнні не свого.Коли вони це вперше зробили? Мабуть 1169 рік, коли Андрій Боголбський проголосив себе великим новгородським князем і вивіз туди знамениту ікону Богородицю Єлеусу, яку вивіз з Вишгороду, який попередньо спалив і назв ав ікону Володимирською. ця святиня стала фундаментом для РПЦ, але вона вкрадена, знаходиться в Третяковській галереї. путін завжди апелює, що це їхня святиня, але це не так».
Після повномасштабного вторгнення рф до України викрадення набрали масштабу, що не витримує жодної критики — зазначає Ната Кушнірук.

Херсонський обласний художній музей ім. О. Шовкуненка після деокупціїФото :Олександр Корняков

 
Цей журналістський матеріал створено в рамках проєкту «Важлива інформація для місцевих громад в Україні», реалізованого Fondation Hirondelle та IRMI за підтримки Swiss Solidarity. Висловлені думки належать винятково автору