29 Aug 2023

ДОНЕЦЬКА ПРОКУРАТУРА: УКРАЇНА — ОДНА З НЕБАГАТЬОХ КРАЇН,ДЕ ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ РОЗСЛІДУЮТЬСЯ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ

Розслідування воєнних злочинів, виявлення колаборантів надеокупованих територіях та співпраця з міжнародним кримінальним судочинством. Журналістка видання Zlochyn.dp.ua поспілкувалася із заступником керівника Донецької обласноїпрокуратури Олександром Бакуменком та розпитала про особливості роботи прокурорів в умовах війни.

В яких умовах працює Донецька обласна прокуратура з початку повномасштабного вторгнення? З якими складнощами довелось зіткнутися правоохоронцям?
Активне ведення бойових дій та тимчасова окупація територій країною-агресором внесли свої корективи в роботу прокуратур, наближених до лінії фронту. Це призвело до вимушеного переміщення складу прокуратур, обласної та деяких окружних, до більш безпечних місць. Переїхала й частина місцевих судів, змінивши підсудність на суди Дніпра та Дніпропетровської області. Зокрема, наш Апеляційний суд наразі базується у місті Кривий Ріг. На сьогодні частина судів продовжує працювати в Донецькій області, тоді як інші — в Дніпропетровській. Це стосується Краснолиманського та Краматорського судів. В той же час в населених пунктах, які не окуповані і в яких не ведуться активні бойові дії, працюють окружні прокуратури, суди продовжують відправляти правосуддя за місцем своєї дислокації.
Як відомо, на стадії збору доказів ми задля отримання певних ухвал звертаємось до слідчих суддів. Тож, якщо стоїть питання про отримання ухвали з окупованої території, ми тепер звертаємось до Дніпра, за місцем передання підсудності. Після закінчення досудового розслідування скеровуємо обвинувальний акт або до дніпровських, або до донецьких судів — в залежності від місця скоєння злочину. Задля прийняття певних рішень та отримання дозволів на проведення обшуків слідчим національної поліції також доводиться їхати на територію Дніпра. Це займає певний час і трохи уповільнює досудові розслідування по провадженням, адже відстань між населеними пунктами чимала. Звичайно, ми всі розуміємо, що перебування на території Донеччини потенційно небезпечне. Втім, дуже хотілося б, щоб в Донецької області запрацювали всі суди. Це полегшить роботу правоохоронцям під час розслідування як загально-кримінальних, так і воєнних злочинів. 
Що найбільше ускладнює нашу роботу в умовах війни? По-перше, окупація наших територій. Ми позбавлені доступу туди, не можемо своєчасно провести слідчі дії, допитати осіб в рамках розслідування провадження. По-друге, більшість свідків подій на тимчасово окупованих територіях виїхали за межі країни і часом складно встановити місце їхнього знаходження. Потретє, роботу правоохоронців суттєво ускладнюють активні бойові дії, постійні обстріли на підконтрольних територіях.

Як проходить розслідування воєнних злочинів на території Донецької області?
Країна-агресор постійно порушує закони та звичаї війни. Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільними, вигнання населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом кваліфікуються як злочин статтею 438 ККУ. На території Донецької області мова йде в першу чергу про факти невибіркових обстрілів наших населених пунктів, обстріл цивільного населення та цивільної інфраструктури, примусове переміщення наших осіб на окуповану територію, територію рф чи республіки Білорусь. Загалом за півтора роки з початку повномасштабного вторгнення нами зареєстровано 25 580 таких кримінальних правопорушень. За цією категорією повідомлено про підозру дев'яти особам, семи з них - заочно.
 Зокрема, було повідомлено про підозру двом командувачам армій рф. Один з них, командувач 8-ї гвардійської загальновійськової армії, керував військами країни-агресора і здійснював обстріл “Азовсталі”, вбивав українських військовослужбовців. Йому було повідомлено про підозру за посягання на територіальну цілісність та ведення агресивної війни. В межах процедури спеціального досудового розслідування було складено обвинувальний акт та направлено до суду для подальшого заочного розгляду. Інший фігурант — командувач 4-ї Червонопрапорної армії рф, який віддавав накази на обстріли та вбивство цивільного населення в Маріуполі. Нагадаю, що це місто обстрілювали з будь-якої зброї, в тому числі з застосуванням авіації. 
Ми також розслідували й скерували до суду обвинувальні акти щодо двох найманців. Один з них — громадянин Казахстану, що переїхав до рф і пішов воювати на боці країни-агресора в Україні та потрапив у полон. Особі повідомили підозру за статтею “Найманство” і скерували до суду обвинувальний акт. Ще один громадянин іншої держави так само воював на нашій території у складі армії рф. По даних справах вже є вироки.
Щодо таких воєнних злочинів як вбивства, згвалтування, тортури — констатувати їх достеменно ми зможемо лише під час деокупації. На території Лиманської та Святогірської громад, які були деокуповані минулої осені, виявили два місця, в яких ймовірно проводили катування цивільного населення. Наразі триває досудове розслідування, проводяться слідчі дії на встановлення обставин та осіб, які могли бути там закатовані. Щодо мародерства — ми розуміємо, що такі факти є. Власники майна, які виїхали з тимчасово окупованих територій, подають звернення до правоохоронних органів, зазначають, що в них було викрадене майно, в тому числі представниками військових формувань російської федерації. Такі звернення реєструються, проводяться досудові розслідування.

Яка динаміка розслідування проваджень щодо осіб, підозрюваних у колабораційній діяльності та державній зраді?
На теперішній час у нас зафіксовано 244 кримінальних правопорушення за статтею “Державна зрада” та 888 - за фактами колабораційної діяльності. Ці справи розслідуються СБУ, нацполіцією та ДБР, в залежності від осіб, що вчинили злочин та підслідності цих злочинів до органів досудового розслідування. Наразі у 424 провадженнях скеровані до суду обвинувальні акти. З них 122— за фактами державної зради і 302 — за фактами колабораційної діяльності. Маємо й постановлені вироки: 11 за держзраду і 53 за колабораційну діяльність. 
Більшість справ стосується колаборантів, які були нами встановлені та затримані під час деокупації територій Святогірської та Лиманської громад. Це особи, які там обіймали посади голів селищних рад, виконавчих комітетів та інших квазідержавних органів так званої республіки днр. Поряд з цим наразі у нас тривають досудові розслідування in absentia відносно осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, обіймали та обіймають там посади депутатів, заступників голів адміністрацій, включаючи Маріуполь. Ми не чекаємо, доки території деокупують, і ми зможемо провести там весь комплекс заходів, а проводимо досудове розслідування, збираємо докази, адже ці особи можуть знищити докази. Крім того, у разі виїзду до країн, з якими у нас укладені міжнародні договори, таких осіб можуть затримати вже після того, як ми оголосили їм підозру. Перед скеруванням до суду обвинувальних актів по таким провадженням ми проводимо досудове розслідування за загальним порядком, збираємо всю доказову базу, і коли розуміємо, що ця особа перебуває на непідконтрольній території і ми не можемо її затримати, проводимо процедуру заочного розслідування по кримінальному провадженню, повідомляємо про підозру, виходимо в суд з клопотанням про отримання спеціального дозволу на досудове розслідування, оголошуємо особу у розшук, накладаємо арешт на майно цієї особи і вже потім за заочною процедурою подаємо в суд. 
Один із таки прикладів — спеціальне кримінальне провадження щодо виконуючого обов'язки першого заступника голови адміністрації Жовтневого району міста Маріуполь, який після окупації перейшов на бік країни-агресора і зайняв цю посаду. Нами було встановлено, до яких саме організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій він мав відношення, в якому саме органі працював, яким чином допомагав країні-агресору. Відносно нього було скеровано до суду обвинувальний акт. Вирок суду — покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з функціями держави та місцевого самоврядування на території України на 15 років. Також наразі здійснюються досудові розслідування по ряду депутатів «днр», які голосували за приєднання тимчасово окупованих територій до рф. До суду скеровано відповідні обвинувальні акти.

Чи справедливою є думка, що під час деокупації Лиманської та Святогірської громад були затримані переважно особи, що не займали високих посад в органах окупаційної влади, тоді як їхнє керівництво встигло виїхати на непідконтрольні Україні території?
Ви маєте рацію. Дійсно, особи, які були причетними до верхньої ланки керівництва, виїхали на території, які контролюються рф. Відповідно, досудове розслідування, скерування обвинувальних актів, судовий розгляд щодо злочинів останніх здійснюється за спеціальною процедурою. Інші особи — заступники голів, керівники пенсійних фондів, начальники відділів виконкомів, в.о. керівників тих чи інших окупаційних органів влади — здебільшого залишилися на деокупованих територіях. Можливо, вони вважали, що не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, що в нас не вистачить сил та засобів зробити це. Але роботу ми проводимо. До речі, цих людей ми встановлювали в тому числі за відеороликами на проросійських ресурсах. Під час деокупації знаходили їх за місцем проживання, а дехто навіть переміщався по території України з метою подальшого уникнення кримінальної відповідальності.

Чи “перевзувалися” підозрювані у колабораційній діяльності під час затримання?
Що цікаво, вони здебільшого залишилися при своїх поглядах. Можна сказати, що це були ідейно налаштовані особи. Вони пішли на посади в окупаційні органи влади добровільно. Дехто також йшов з певних корисних мотивів, щоб мати змогу бути причетними до формування надходження коштів до окупованих територій, розподілу гуманітарної допомоги.  

Де, на Вашу думку, проходить межа між державною зрадою і колабораційною діяльністю?
Це досить розпливчаста межа. Зараз, під час проведення деокупації і виявлення колаборантів, в нас стоїть питання щодо правильності кваліфікації в тому чи іншому випадку. Якщо говорити про якісь конкретні моменти, на які ми спираємось під час кваліфікації того чи іншого злочину вказаної категорії, то державна зрада завжди вчиняється громадянином України, а колабораційна діяльність – не завжди. Наприклад, у ч. ч. 4, 6 ст. 111-1 КК Українисуб’єктом кримінального правопорушення можуть бути іноземці. Крім того, державна зрада може вчинятися на користь будь-якої держави, а колабораційна діяльність – лише на користь держави-агресора. Кваліфікація злочинів проти основ національної безпеки необов'язково залежить від посади. Особа може зрадити нашій державі, не займаючи посади. Наприклад, інформатор, що перебував на зв'язку із службами рф. Зрадники передають інформацію, допомагають в веденні бойових дій на нашій території. Щодо кваліфікації таких злочинів - до цього в українській правовій системі не було відповідної практики, ми не перебували в стані війни. Зрештою, ми одна з небагатьох країн, яка в умовах війни, бойових дій, розслідує воєнні злочини. Більшість держав робить це після припинення, а ми - в активну фазу. У нас поліція, СБУ, прокурори виконують свої обов'язки на території під обстрілами, збирають ті ж самі докази, Чимало осіб загинуло, зазнало поранень, зокрема серед працівників поліції. Мабуть, ми в певному сенсі унікальна країна щодо перебування у стані війни, ведення війни, захисту нашої території від країни-агресора та активного розслідування воєнних злочинів.

В чому полягає співпраця Донецької обласної прокуратури з міжнародним кримінальним судочинством?
З початком повномасштабного вторгнення в нас активізувалася робота з міжнародними кримінальними судами. Взаємодія здебільшого здійснюється через офіс Генпрокурора. Але ми, як обласна прокуратура, долучаємось до виконання відповідних запитів від міжнародних інституцій щодо тих чи інших злочинів країни-агресора. Ми постійно спілкуємось із представниками міжнародного кримінального суду, КМЄС, офісу прокурора МКС. Вони через офіс Генпрокурора запитують у нас інформацію по тих чи інших кримінальних провадженнях, в яких вони також здійснюють свої розслідування і збирають докази для МКС. Робота наразі злагоджена, це плідна співпраця, що в майбутньому дасть нам змогу не лише притягнути до відповідальності керівників якихось ланок, що обіймали посади в окупованих містах, посадовців з окупованих територій чи командувачів військових підрозділів, а й вище керівництво країни-агресора, яке приймало рішення про початок війни на нашій території та віддавало накази про обстріли цивільного населення.

Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net - Fondation Hirondelle.