28 Dec 2023

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСИЛИВ ПОКАРАННЯ КОРИГУВАЛЬНИКУ З ДНІПРА

Дніпровський апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора на рішення суду першої інстанції стосовно місцевого мешканця, що інформував ворога про об'єкти та переміщення техніки . Тепер засуджений проведе за гратами 15 років замість 10, призначених районним судом. Чому — дізнавайтеся з матеріалу Zlochyn.dp.ua.

ПЕРША ІНСТАНЦІЯ

За версією слідства, у 2022 році мешканець Дніпра передавав співробітнику головного розвідувального управління Генерального штабу рф координати будівель військової частини Нацгвардії у Дніпрі, а також зафіксовані ним на фото наслідки обстрілів залізничного вокзалу в Павлограді та на відео - переміщення колони систем ППО С-300 . Крім того обвинувачений незаконно придбав та зберігав у своїй машині вибухові пристрої, а саме: корпус гранати типу Ф-1 та запал типу УЗГРМ. 
Обвинувальний акт відносно А. був переданий до суду у квітні 2022 року. За версією обвинувачення, діяння А. кваліфікувалися як “Пособництво державі-агресору” (Ч. 2 ст 111 ККУ). Судовий розгляд тривав більше року. За цей час обвинувачення судом першої інстанції було перекваліфіковано на “незаконне поширення інформації про місцезнаходження ЗСУ з метою її надання представнику іноземної держави” (ч. 3 ст. 114-2 КК) та ч. 1 ст. 263 ККУ - «Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв”. За сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, Індустріальний районний суд Дніпра у травні 2023 року призначив А. покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.  
Однак обвинувач — заступник керівника обласної прокуратури — подав апеляційну скаргу на цей вирок. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор просив суд скасувати вирок в частині правової кваліфікації дій обвинуваченого та ухвалити новий. А отже, визнати А. винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі. 
Не погоджуючись з апеляційною скаргою прокурора, захисник та обвинувачений подали заперечення, в яких вказували на безпідставність та необгрунтованість доводів скарги. У свою чергу подав апеляційну скаргу і захисник. Він попросив суд скасувати вирок Індустріального районного суду та закрити кримінальне провадження, оскільки, на його думку, розгляд було проведено однобічно,з обвинувальним ухилом, належної оцінки показанням обвинуваченого в суді та його письмовим поясненням надано не було, а до того ж по справі не були допитані свідки.

АПЕЛЯЦІЯ

Під час засідання Дніпровського апеляційного суду прокурор підтримав скаргу заступника керівника обласної прокуратури. Проти задоволення ж апеляційної скарги захисника заперечував. 
На суді обвинувачений свою вину не визнав. Він погодився, що робив світлини та відео, але при цьому стверджував, що нікому не відправляв відзняте, а з громадянами рф не спілкувався. Переписку, про яку йдеться в матеріалах справи, він назвав сфальсифікованою СБУ. Щодо зроблених фіксацій, А. заявив, що працює в одній із компаній мобільного зв'язку, а зйомку на місцевості проводив, “оскільки це було необхідно для роботи".
Вокзал у Павлограді, за словами А., він зняв на відео, “щоб переконатись, що ремонтні роботи проводяться правильно”, а колону С-300 – через те, що “хвилювався через те, що техніка стояла біля житлових будинків”.
На запитання суду щодо можливого передання його державі-агресору, в порядку обміну, А. висловив своє побажання увійти до списку осіб, яких може бути передано до росії, в порядку обміну, мотивуючи це тим, що хоче на волю та до своєї сім`ї.  
На думку колегії суддів, незважаючи на невизнання обвинуваченим вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, повністю підтверджується дослідженими доказами: протоколом обшуку помешкання обвинуваченого, протоколом тимчасового доступу до речей і документів, висновком експерта щодо дослідження телефону, історією обміну повідомленнями у соцмережі, файлами, а саме скріншотами, фотозображеннями, відеозаписами підрозділів Збройних сил України, протоколами проведення слідчих експериментів (на пропозицію слідчого А. погодився добровільно показати, де й як він здійснював зйомку). Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду визнала ці докази належними, допустимими та достовірними та дійшла висновку, що чоловік не поширював, а саме надавав інформацію конкретному представнику іноземної держави, отримував від нього прямі завдання і їх добровільно виконував, а також проявляв ініціативу, зокрема повідомляв про обʼєкти, які могли бути цікаві спецслужбам РФ. При цьому всі рішення приймалися ним особисто та свідомо, а відтак він допомагав іноземній державі чи її представникам у підривній діяльності проти України. 
Апеляційний суд скасував вирок першої інстанції, визнав А. винуватим у скоєнні державної зради та присудив йому 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.  

Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net - Fondation Hirondelle.